Повістки під час мобілізації: чим відрізняються і чому про це варто знати

Від того, який вид повістки отримає людина під час воєнного стану, залежать її подальші дії, ступінь відповідальності та правові наслідки. Розібратися, які на сьогодні існують види повісток, як на них реагувати і як оскаржувати дії, які отримувач вважає незаконними, допоможе консультація Руслана Малого, юриста ГО «Подільська правова ліга», що входить до складу Мережі правового розвитку. У ній він аналізує законодавство і подає фахові поради та приклади з правової практики.

Види повісток за формою

Торкаючись теми повісток, варто зазначити, що, хоча вона і є широко обговорюваною в медіа-просторі, але чіткого нормативно-правового акта, який зміг би точно та достовірно надати відповідь щодо видів повісток під час мобілізації, ми не знайдемо.

Для початку звернемося до відносно нової, але не менш проблематичної постанови Кабміну України №560 від 16.05.2024, якою було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, додаток 1 в редакції Постанови КМУ № 951 від 16.08.2024 визначає форму повістки «Зразки повісток».

У відповідному додатку наводиться два зразки повісток:

1. повістка, оформлена на бланку, це та повістка, яка виписується працівниками ТЦК та СП у вашій присутності;
2. повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів — це та, яку в 2024 року активно отримували засобами поштового зв’язку.

Критичною різницею між цими повістками є те, що другий її вид має відповідний QR-код.

Зі свого боку в постанові КМУ №352 від 21.03.2002, якою затверджено Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, міститься додаток №5, який визначає вигляд повістки про приписку до призовної дільниці.

В додатку №18, міститься повістка, яка затверджує форму повістки про «повідомлення», що військовозобов’язаний підлягає призову на строкову військову службу (якої на сьогодні немає).

Додаток 21 Положення затверджує форму повістки про призов на строкову військову службу із зарахування до команди (який визначається за вказівкою оперативного командування).

Іншим нормативно-правовим актом, а саме Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, затверджена ще одна форма повістки, це додаток – 11 до Порядку.

Види повісток за метою виклику та способом видачі

Добре, тепер ми знаємо, що в нас є щонайменше три нормативних акти, які затверджують форму (бланк) повістки про виклик. Але слід враховувати, що для строкової військової служби, яка сьогодні замінила базову загальновійськову підготовку (БЗВП), є три види повісток, які різняться в першу чергу метою виклику.

Якщо ми розглянемо саме повістки, які є актуальними у зв’язку із мобілізацією, то повістки різняться за способом видачі:

1.  «Електронна повістка» — та, що друкується саме з реєстру та на яку накладається електронний підпис.
2. Повістка, яку зазвичай «виписує» на вулиці або в приміщенні ТЦК та СП уповноважена особа, наприклад у складі команди оповіщення.
3. Третя — її видають за необхідності взяття на облік, якщо про це стало відомо (додаток №11 до постанови КМУ №1487).

Однак у жодній з цих видів повісток немає заздалегідь визначеної мети, ба більше: жоден нормативний акт не містить чіткого переліку, яку мету можна вказувати.

Зокрема в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в статті 22 зазначаються вимоги до повісток, де однією з вимог є мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Класично виділяють 2 види повісток:

1) для оновлення даних (зокрема стосується ВЛК);

2) при призов на військову службу (може бути мобілізаційне розпорядження).

Чому важливо вказувати і розуміти мету повістки

Від того, якою є мета повістки, ми можемо розуміти:

• чого саме від нас хоче ТЦК та СП,
• якою буде наша відповідальність, якщо ми повістку проігноруємо.

Так, якщо особа проігнорує, не виконає вимоги повістки про оновлення даних, їй загрожує адміністративна відповідальність, тобто штраф. Водночас, якщо людина отримала повістку про призов (в народі її називають «бойова», у ній зазначається команда, куди призивають) і не виконали вимоги цієї повістки, їй загрожує кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації.

На сьогодні за невиконання вимог повістки особу можуть притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративний штраф від 17 000,00 грн. до 25 500,00 грн.

Якщо ми говоримо про кримінальну відповідальність, то суд може застосувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Варто зазначити, що на початку війни, майже всі вироки були з випробувальним терміном (в народі —  «умовний строк»), на сьогодні тенденція зовсім інша: у більшості своїх випадків вироки є реальними, тобто засудженому призначається позбавлення волі.

Тому, звісно, рекомендуємо не порушувати вимоги повістки. Але нижче дамо поради, що робити у випадку, якщо у зв’язку з поважними причинами особі не вдалося виконати вимоги повістки.

Варіант 1: Отримувач не виконав умови повістки

Насамперед потрібно розуміти, чи ваші обставини невиконання вимог повістки є поважними. Про це можна дізнатися з ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначається, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

• перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Схожі підстави наводяться в постанові КМУ від 28 липня 2010 року №673 «Про затвердження перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори», де зазначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного ТЦК та СП, визнаються:

• «хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов’язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншими близькими родичами».

Якщо наші причини не прибуття відносяться до поважних, ми повинні в найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки. Для цього слід повідомити зазначений у повістці ТЦК та СП — особисто  або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує 7 календарних днів.

Тобто, ми протягом трьох діб повинні або прийти, або повідомити в тому числі засобами поштового зв’язку про поважність причин неприбуття, після чого у нас залишається обов’язок явитися в строк до 7 календарних днів. Але варто відзначити: якщо особа прибуває з порушенням строків, але поважність причин не дозволяла це зробити раніше, така особа в більшості випадків успішно оскаржує штраф.

Варіант 2: Людина не отримала повістку

Розглянемо інший випадок: ви дізналися, що повістка вам була направлена засобами поштового зв’язку, але ви не змогли її отримати з поважних (не залежних від вас причин). Що ж тоді робити?

Насамперед необхідно в найкоротші строки самостійно звернутися до ТЦК та СП із зазначенням, що вам стало відомо про те, що повістка була, але ви її не змогли отримати з поважних причин. Зазвичай у таких випадках до людини не застосовують адміністративну відповідальність.

Якщо ж так сталося, що вам взагалі не повідомляли і не намагалися вручити повістку, тоді спершу потрібно звернутися до оператора (відділення) «Укрпошти» з вимогою надати підтвердження того, що були вчинені дії, спрямовані на те, щоб вас повідомити. Окрім цього, якщо вам уже виписали штраф, варто звернутися до суду із оскарженням цієї постанови.

Аналогічна вимога адресується ТЦК та СП, якщо вас вже внесли в так званий «розшук» або взагалі готують протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Особливу увагу слід приділи тому, що повістка як документ не підлягає оскарженню, адже це є інструментом повідомлення особи про необхідність виконати вимоги. Зі свого боку повістка є фіксацією повідомлення цієї вимоги.

Окрім цього, відповідальність настає не з моменту відмови від повістки, а з моменту невиконання її вимоги, тобто неприбуття до ТЦК та СП.

Чи має право ТЦК та СП «виписувати» повістку «сьогодні на сьогодні»?

Важливим питанням, яке не врегульовано, залишається наступне: «Чи може ТЦК та СП «виписувати» повістку на сьогодні?». На жаль, чіткої відповіді в законодавстві на нього немає. Але ми рекомендуємо посилатися на Кримінальний процесуальний кодекс України, де зазначається, що повістка про виклик повинна бути вручена так, щоб з моменту її вручення особа мала щонайменше три доби на виконання її вимоги.

Звісно, терміну у три доби навряд чи вдасться добитися, але з точки зору розумних строків, вимога «сьогодні на сьогодні» не допускається, адже людина має право на збір документів, на вирішення своїх особистих або робочих справ.

Джерело