Різниця між спадковим договором та договором довічного утримання
У цивільному праві України передбачено декілька способів передання майна іншій особі з одночасним забезпеченням певних прав та обов’язків. Два таких способи – договір довічного утримання та спадковий договір. Вони мають деякі спільні риси, але водночас мають суттєві відмінності.
Договір довічного утримання
Відповідно до Цивільного кодексу України , за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач ) передає у власність іншій стороні (набувачеві) майно, а замість цього набувач зобов’язується довічно утримувати відчужувача або надавати йому догляд.
Основні риси:
- Майно переходить у власність набувача з моменту укладення договору, нотаріального посвідчення договору чи з дня державної реєстрації, якщо передається нерухоме майно;
- Набувач зобов’язаний забезпечити харчування, догляд, лікування, у разі потреби – поховання;
Спадковий договір
Спадковий договір – це договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується після смерті другої сторони (заповідача) виконати певні дії майнового характеру (наприклад, догляд, поховання тощо), а інша сторона заповідає йому своє майно.
Основні риси:
- Право власності на майно переходить лише після смерті заповідача;
- Заповідач може контролювати виконання умов договору за життя;
Відмінності між договорами
- Час переходу права власності
- Договір довічного утримання – одразу після укладення договору;
- Спадковий договір – після смерті заповідача.
- Характер зобов’язань
- Договір довічного утримання – поточне утримання та догляд;
- Спадковий договір – обов’язки після смерті заповідача.
- Щомісячне забезпечення
- Договір довічного утримання – відчужувач отримує матеріальне забезпечення щомісячно від набувача;
- Спадковий договір – таке не передбачено в обов’язковому порядку.
- Поховання
- Договір довічного утримання — набувач зобов’язаний поховати відчужувача, навіть якщо це не було передбачено договором;
- Спадковий договір – таке зобов’язання виникає лише в тому випадку, якщо це вказано в договорі.
Отже, обидва договори є дієвими інструментами регулювання майнових відносин, проте вони мають різну юридичну силу. Вибір між двома договорами залежить від потреб сторін та характеру правовідносин, які вони прагнуть встановити.